США і Росія - ''близькі'' до угоди про роззброєння

Клінтон і Лавров
Image caption Клінтон і Лавров

Держсекретар США Гіларі Клінтон під час візиту до Москви сказала про «суттєвий» поступ у питанні укладення нової угоди щодо ядерного роззброєння. Пані Клінтон і російський міністр Лавров заявили, що незабаром буде узгоджено новий договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СТАРТ).

Промовляючи у Москві після зустрічі з російським міністром закордонних справ Серґеєм Лавровим, американський держсекретар Гіларі Клінтон сказала, що сторони досягли значного поступу і угоди буде досягнуто найближчим часом.

Кореспондент Бі-Бі-Сі у Москві каже, що новий договір на заміну договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СТАРТ), можливо, підпишуть ще до початку саміту з питань ядерних озброєнь, що відбудеться у США у квітні.

На переговорах також торкались питань ядерної програми Ірану та безпеки в Афганістані.

У п’ятницю пані Клінтон має зустрітись з російським прем’єром Путіним та президентом Медвєдєвим.

За словами кореспондента Бі-Бі-Сі у Москві Руперта Вінґфілда Гейза, ні пані Клінтон, ні російський міністр закордонних справ Лавров не називають конкретної дати, але як виглядає, Росія та США підпишуть нову угоду про скорочення ядерних озброєнь ще до початку масштабного безпекового саміту у Вашингтоні, який розпочинається 12 квітня.

Рік тому президент Обама назвав одним зі своїх пріоритетів відновлення стосунків з Росією.

Він також намагався досягти якомога швидшого підписання нової угоди, яка б значно зменшила кількість ядерних боєголовок, які накопичили США та Росія.

Нині відносини між Сполученими Штатами та Росією набагато кращі, ніж рік тому. Але президент Обама і надалі не може продемонструвати реальні результати після запровадження політики перезавантаження відносин з Росією.

Нова угода - це успіх закордонної політики американського президента, який йому зараз так потрібен.

Вважають, що США має понад 2 тисячі ядерних боєголовок, у той час, як Росія – майже 3 тисячі. Обидві сторони погодилися скоротити цю кількість до 1500-1675.

Однак, попри заяви про поступ на переговорах, Росія і надалі наполягає на їхній прив’язці до розміщення елементів американської системи протиракетної оборони у Європі, зокрема, у Румунії. То чи можливі тут компроміси, і на які поступки сторони були би готові заради остаточного підписання нового договору?

Директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця в інтерв’ю Бі-Бі-Сі висловив думку, що США не відмовляться від планів створення системи протиракетної оборони.

Новини на цю ж тему