Македонія домагається визнання своєї мови

Македонія.Скоп'є.
Image caption Прикрашені національними прапорами вулиці столиці Македонії Скоп'є.

Часто на Балканах можна почути, що македонська мова – не що інше, як діалект болгарської. В якості доказів наводяться спільні риси цих двох мов та спільне минуле, яке відноситься ще до часів багатовікового існування Болгарського царства, куди входила і теперішня Македонія.

Деякі болгарські вчені стверджують, що македонські лінгвісти, складаючи літературну норму мови, навмисне віддалили її від болгарської та штучно наблизили до сербської. Можна почути і таке, що, мовляв, «македонська абетка була надрукована на сербській друкарській машинці»

Так само стверджував наприкінці п’ятдесятих років минулого століття й італійський мовознавець Вітторіо Пізані, який зазначав, що «македонська мова – штучне поняття, видумане в основному за політичними мотивами».

Корінням ця проблема сягає в сиву давнину через те, що сучасна Македонія в середині І тисячоліття входила до складу Болгарського царства, пізніше – до Візантійської імперії, потім – до Османської, а в результаті Балканських воєн знову відійшла Болгарії і тільки згодом стала територією колишньої Югославії. Тоді ж у складі югославської федерації після декількох мовних реформ македонська мова і була кодифікована. А перший офіційний документ нею вийшов у 1944 році.

Доктор філологічних наук, лінгвіст - македоніст Снежана Велковска заперечує напади на македонську мову: «Ми не згодні, що македонська мова – це штучне творіння Комінтерну сорок п’ятого року. Доказом цього є усе наше 19 століття.

Якщо говорити про болгарську та македонську мови – то це не лише самі мовні конструкції. Наприклад, майбутній час у македонській мові утворюється за допомогою частки «ке». Або ж так званий, потрійний член, який є тільки в македонській мові».

Також, доводячи самостійність своєї мови, македонські лінгвісти серед інших наводять і такі аргументи: набір слів, який схожий, але не співпадає з болгарським, своєрідна форма минулого часу, якої немає в болгарській мові, та наголос на третьому складі з кінця в македонській на відміну від довільного наголосу в болгарській мові.

На питання чи є македонська мова діалектом болгарської чи вона самостійна, академік Македонської академії наук, лінгвіст Мілан Гьорчинов відповів нам так: «Це питання, що Ви мені ставите, є політичне для нас. І якщо знаєте нашу історію, то знаєте про болгарський вплив тут в той час, коли формувався національний рух. І вони (болгари) були дуже агресивні по відношенню до Македонії. … Але то тільки один період, наша історія має й інші періоди. Потім прийшли серби, були війни, була перша світова війна, але найдовше тут були турки, ми багато маємо і від них. І в нашій мові ми маємо різні елементи. Якщо подивитися на географічну карту, то ми знаходимося в самому серці Балкан. І тут перехрещуються найрізноманітніші впливи. Але яка європейська мова не зазнає впливу інших мов»?

За словами професора Чиказького університету, мовознавця-балканіста Віктора Фрідмана: «македонська влада мала б витрачати кошти на рекламування македонської мови в найвідоміших виданнях, замість того, щоб витрачати десять мільйонів євро на величезний пам’ятник на площі», який вона має намір звести в найближчі роки.

Албанці не готові вивчати державну мову

Але останнім часом македонська мова зазнає нападок аж ніяк не з болгарської сторони. Бажання уряду запровадити македонську з першого класу для шкіл, де навчаються діти етнічних албанців, піддалося нищівній критиці з боку албанського населення Македонії.

І батьки цих школярів, і представники албанських партій твердять, що зарано починати вчити македонську мову їхнім дітям з першого класу.

Албанські лідери та вчителі закидають владі те, що вона ухвалює таке рішення без попередніх консультацій з ними, і що воно потребує детального вивчення та тривалого, за їхніми словами, обговорення.

Існує й інша думка. Дехто з батьків тих школярів погоджується, що македонську мову треба вивчати з першого класу, щоб принаймні до кінця дев’ятирічної освіти їхні діти вміли говорити державною мовою. Але прихильників такої точки зору серед албанців небагато. На сьогодні і досі в країні існують громади, де діти-албанці навчаються на своїй рідній мові і майже до дорослого віку не спілкуються македонською.

Особливо голосно мовне питання в Македонії звучить у розпал виборчих кампаній, але сьогодні воно набуває актуальності в процесі вирішення суперечки за назву країни, адже на додаток до цих мовних проблем, найгарячішої є тема назви країни. Проти назви Македонія рішуче виступає Греці, що має провінцію з аналогічною назвою. Ця суперечка вже коштувала македонцям відкладення вступу до НАТО через позицію Афін і так само може загальмувати вступ до Євросоюзу.