Зустріч у Сараєво: до Європи без прапорів

У столиці Боснії-Герцеговині Сараєво розпочалася зустріч "ЄС - Західні Балкани", на яій держави регіону та представники Європейського Союзу обговорюють перспективи євроінтеграції західно-балканських країн.

У самміті також братимуть участь представники Сполучених Штатів, Росії та Туреччини.

Від кінця "холодної війни" Боснія-Герцеговина не раз була символом як зіткнення так і співпраці між різними державами та навіть цивілізаціями. Самміт у Сараєво, власне, і має довести, що держави - за підтримки Вашингтона, Брюсселя, Москви та Анкари - можуть співпрацювати між собою у регіоні з метою інтеграції до Європейського Союзу.

Чимало аналітиків порівнюють самміт "ЄС - Західні Балкани" у Сараєво з подібним саммітом у Хорватії, який відбувся десять років тому і який тоді значно покращив перспективи євроінтеграції для західно-балканських країн.

За декілька днів перед саммітом я відвідав Боснію-Герцеговину, спілкувався з представниками сербів, босняків-мусульман, хорватів та міжнародної спільноти.

Image caption Реклама EUFOR біля Яблоніци

Заступник високого представника міжнародної спільноти у Боснії-Герцеговині, Рафі Грегоріан, сказав Бі-Бі-Сі, що позитивно оцінює жваву дипломатичну активність у регіоні впродовж останніх місяців, яка має відкрити дорогу до налагодження миру, добросусідських відносин та початку інтеграційних процесів Західних Балкан до ЄС.

За його словами, останнім часом у регіоні відбувається багато намагань голів держав і урядів підтвердити гарні відносини між сусідами.

В якості прикладу Рафі Грегоріан називає дипломатичні зусилля Туреччини, скеровані на подолання розбіжностей між Сербією та Боснією-Герцеговиною.

чікується також перший візит голови Президії Боснії-Герцеговині Хариса Силайджича до Белграда, спостерігається також покращення відносин між Хорватією та Сербією, парламент Сербії схвалив нещодавно декларацію про злочини у Сребрениці, і у тих процесах активно бере участь Чорногорія.

Лідер соціал-демократичної партії Боснії, Златко Лагумджия, згоден з представниками міжнародної спільноти у тому, що зараз в регіоні встановився позитивний політичний клімат для співпраці, якого не було майже двадцять років, з часу падіння комунізму.

Image caption Сараєво у центрі Європи

За його словами, сьогодні у Хорватії є сили, які дивляться у напрямку Брюсселя, а не у бік інтересів хорватської меншини у Боснії-Герцеговині, що спостерігалося впродовж дев’яностих років.

Лідер боснійських соціал-демократів вважає, що те саме відбувається і у Сербії, що, на його думку, певним чином надає гарантії цілісності Боснії-Герцеговини та її євроатлантичної перспективи.

Однак, головною проблемою у регіоні і надалі залишається питання євроінтеграції Косово, яке два роки тому проголосило незалежність.

Оскільки на самміт до Сараєво запрошено і Косово, проти чого виступає Сербія, організаторам самміту, зокрема, головуючій в ЄС Іспанії, довелося міняти протокол, аби перед учасниками не було назв країн та державних прапорів.

Представники міжнародної спільноти та іноземних організацій у Сараєво також бачать проблеми у міжетнічних поділах у Боснії-Герцеговині, а надто - перед загальними виборами, які повинні відбутися восени.

Image caption Будинок у місті Мостар нагадує про війну

Сречко Латал з Міжнародної кризової групи у Боснії-Герцеговині вважає, що загрозою для безпеки країни, а також і усього регіону може стати економічна криза, що триває: “Попри те, що впродовж дев’яностих років у Боснії-Герцеговині точилися найзапекліші міжнаціональні сутички, опитування показують, що люди хочуть жити у багатонаціональних середовищах не дивлячись на те, ким за походженням є їхні сусіди”.

Економічний аналітик і колишній міністр фінансів Республіки Сербської, Светлана Ценич, розповіла мені, що Боснія-Герцеговина має "грецьку", себто нереальну економічну статистику, що може бути серйозною проблемою у процесі євроінтеграції: "У Боснії-Герцеговині треба запровадити єдиний економічний простір, бо і досі деякі закони, що стосуються економіки, не однаково реалізуються в усіх автономіях країни".

Наприкінці минулого року Європейській суд у Стразбурзі оприлюднив вирок, в якому сказано, що Боснія-Герцеговина порушує міжнародні норми прав людини стосовно обмеження права національних меншин брати участь у виборах.

Зокрема, і через цю причину ЄС відмовився лібералізувати візовий режим для Боснії, що було зроблено для сусідніх та інших держав у регіоні - Хорватії, Сербії, Чорногорії та Македонії.

Як пояснює Дерво Сейдич, представник ромів у Боснії-Герцеговині, який був одним з тих, хто подав скаргу до Європейського суду, національні меншини, яких у Боснії-Герцеговині аж 17, серед них і українці, і які становлять 10 відсотків населення, не мають права балотуватися на виборах до верхньої палати парламенту, Дому народів Боснії-Герцеговині, так само, які у виборах на посаду голови Президії Боснії.

Динамічні дипломатичні процесі у регіоні Західних Балкан сприяють міжнаціональному примиренню, зокрема, зважаючи на конфлікти, які точилися на теренах колишньої Югославії, та відкривають дорогу для процесу євроінтеграції. Річчю, яка може сповільнити процес інтеграції Західних Балкан до ЄС та НАТО, є загальна економічна криза, а також певна втома Євросоюзу від розширення.

Держави колишньої Югославії також мають ще багато спадщини від минулого, з якою їм буде важко провадити далі процес євроінтеграції. Наприклад, у Хорватії це повернення біженців до своїх домівок, у Сербії – це співпраця з Міжнародним трибуналом у Гаазі і питання відносин з Косово, а у Боснії-Герцеговині - це конституційна реформа, яку можна буде втілити аж після виборів, які відбудуться восени цього року.