Невизнана Македонська православна церква

Хрестильниця у Стобах, датована 3 століттям
Image caption Хрестильниця у Стобах, датована 3 століттям

Македонська православна церква є однією з найстаріших у Європі. Але, як українська церква – македонська є невизнаною у православному світі.

Територія сучасної Республіки Македонія за свою історію стільки разів ставала частиною якоїсь іншої держави, що схоже на те, що афоризм "гордіїв вузол" здобув собі синонім, і зветься він "македонський вузол".

Частиною цього "вузла" є й церковне життя Македонії.

Виникнення християнства на цих землях відносять до 3 століття та пов’язують із місіонерською діяльністю апостола Павла.

А розвитку православ’я македонці завдячують всесвітньо відомим братам Кирилу та Мефодію, які почали перекладати з грецької на старослов’янську мову богословські книжки. Діяльність братів згодом продовжили їхні учні Климент та Наум.

Климент заснував перший слов’янський університет в місті Охрид, а сам став першим слов’янським єпископом.

Image caption Монастир Святого Наума в Охриді

З того часу Охрид почав відігравати роль одного із найважливіших релігійних центрів. Саме в часи Климента Охридська архієпископія здобула незалежність від Константинополя та почався розквіт македонської церкви.

Пізніше Охридська архієпископія двічі потрапляла в залежність від новоутвореної Сербської, а між цими періодами від Болгарської православних церков.

Церква за Османської імперії

Але найбільші випробування для македонського православ’я почалися з чотирнадцятого століття, коли ці землі на п’ять віків потрапили під панування Османської імперії.

Image caption Розпис у церкві Св. Йована містечка Кратово XV ст.

Для збереження своєї віри православні македонці за великі гроші викуповували у турків дозволи на будівництво храмів. Самі храми мали бути нижчими від мечетей, через що будувалися трохи вкопаними в землю.

Але всупереч непомірним податкам, стислому часу, який відводився на будівництво, насильницькій ісламізації македонська православна церква у той період вижила, і як не дивно, примножилась багатьма новими храмами.

Але македонці ніколи не відмовлялися від ідеї самостійності своєї церкви і боролися за неї протягом майже 18 століть.

20 століття

Наступні три спроби її отримати прийшлися вже на 20 століття.

Image caption Затоплена церква у Маврово

Автокефалія була проголошена на соборі в Охриді 1967 року. Це були часи федеративної Югославії.

Сербський Синод не визнав самостійності і не визнає її до сьогодні, вважаючи македонську церкву розкольницькою.

Генеральний секретар Архієпископату Македонської православної церкви, професор Богословського Факультету Димитар Белчовски в інтерв’ю Бі-Бі-Сі пояснює:

"Самі канони говорять, що адміністративний поділ у державі повинен стосуватися і церкви. Якщо маєш нову державу, нормальною є зміна і церковної адміністрації, юрисдикції. А відтак з точки зору канонічних, еклезіологічних, історичних та будь-яких інших аспектів ми не маємо жодних перепон."

У 2002 році македонські священики доклали максимум зусиль аби вирішити всі спірні питання з Сербською православною церквою, але два з них, до того ж найважливіших, досі залишаються відкритими.

Це статус Македонської церкви та її ім’я.

Image caption Церква у Мавровському озері

Сербський Синод продовжує називати її Охридською архієпископією зі статусом автономії.

Пересічні македонці кажуть, що Сербія ніколи не погодиться на автокефалію Македонської православної церкви:

"Ніколи! Ніколи! Це все залежить від сербів! Дуже розумно вони чинять, брати наші! Вони хочуть все!", - каже Горан.

"Вони не можуть вирішити те питання між собою, владики наші, а ми що можемо? Ми приходимо, молимося за здравіє, як будь-які громадяни, а все інше – то політика. Для нас неважливо, в яку православну церкву ми ходимо!", - твердить Мар’я.

"Два гострі каменя борошна не змелють. Ми більше шануємось з росіянами, ніж з сербами, вони нам нічого не дають. Хочуть все принизити, все хочуть по-своєму," - каже Зорка.

Останнім часом проте спостерігається деяке покращення стосунків з Сербським патріархатом, що підтверджує присутність Македонського архієпископа Стефана на інтронізації нового сербського патріарха Іринея на початку цього року.

Патріарх Іриней сказав тоді, що немає проблем, яких не можна було б вирішити з Македонською церквою. Також всі крапки над «і» допоміг би розставити новий Вселенський собор, який востаннє скликався у 13 столітті, і про який все голосніше говорять в церковних колах.

Але професор богослов'я Белчовски песимістичний у своїх прогнозах:

"З мінімальною доброю волею і християнським ставленням наші проблеми добре вирішувані. Проблема не в тому, що хтось не визнає самостійності церкви, проблема в тому, що не визнають нас як націю і як державу. До нас як до нації можна застосувати ембарго, та перешкодити фізичним зв’язкам. Але неможливо заборонити та поставити кордони духовним зв’язкам, тому що вони не поширюються фізичними горизонтальними шляхами, а йдуть вертикально до Бога."