Останнє поновлення: Вівторок, 13 липень, 2010 p., 15:28 GMT 18:28 за Києвом

У Франції забороняють носіння паранджі

У Франції парламентарі проголосували за заборону носіння у громадських місцях ісламської паранджі.

Законопроект широко підтримувався депутатами Національних Зборів Франції та в опитуваннях громадської думки.

Для того щоб стати законом, він повинен бути ратифікований Сенатом у вересні.

Критики вказують, що лише незначна частина французьких мусульман носити паранджу (чадру).

Демократія процвітає, коли вона з відкритим обличчям

Президент Франції Ніколя Саркозі підтримує законопроект у контексті більш широкої дискусії про національну ідентичність, але критики кажуть, що уряд лише потурає правим виборцям.

Ніколя Саркозі за заборону паранджі

Опозиційні соціалісти, які спочатку хотіли обмежити заборону лише носінням паранджі у громадських закладах, піддалися тиску з боку феміністських прихильників і утримуються від голосування, що забезпечить ухвалення закону.

За голосуванням будуть уважно спостерігати в інших країнах. Як повідомляє з Парижа, кореспондент Бі-Бі-Сі Крістін Фрейзер, Іспанія та Бельгії обговорюють аналогічні законодавчі норми. Великомасштабна імміграція мусульманів до Європи в останні 20 чи 30 років, зробили проблему паранджі гарячою темою для дебатів.

"Демократія має бути з відкритим обличчям" кажуть у французькому парламенті і готуються заборонити жінкам носити у громадських місцях одяг, який закриває обличчя.

Процедура заборони паранджі

Порушення заборони передбачає штраф у розмірі 150 євро для жінок, які самі вдягатимуть паранджу і 30000 євро, або ж навіть один рік у в'язниці для чоловіків, які змушують своїх дружин носити одяг, що закриває обличчя.

Такі консервативні варіанти паранджі як «Ніка» та «бурка», сприймаються у Франції, як обмеження прав жінок і загроза світському характеру держави.

Парламент ухвалив резолюцію травня, де носіння паранджі (чадри), визнається "зазіханням на гідність і рівність між чоловіками та жінками", яке "суперечить цінностям [Французької] Республіки".

"Демократія процвітає, коли вона з відкритим обличчям", заявила міністр юстиції Мішель Альо-Марі у Національній асамблеї, коли вона представила законопроект минулого тижня.

Вона підкреслила, що законопроект, в якому не згадується ні іслам, ні вуалі як такі, не спрямований на те, аби "затаврувати або виокремити релігії".

Беренжер Полетті, народний депутат від правоцентристської партії пана Саркозі, UMP, заявив, що жінки вбрані у покривала носять "знак відчуження на своїх обличчях" і їх необхідно "звільнити".

Андре Ґерін з комуністичної опозиції порівняв жінку з паранджею "пішохідною труною".

«Страх перед іноземцями»

Законопроект також розглядається в якості наріжного каменю політики адміністрації Саркозі задля інтеграції іммігрантських громад, з метою запобігання повторення масових заворушень 2005 року в зубожілих паризьких мікрорайонах.

Критики уряду вказують на наукові дослідження, які засвідчили, що багато жінок, які носять паранджу не відповідають стереотипу знедолених, пригноблених жінок.

За різними оцінками, лише близько 2000 жінок носять повну паранджу чадру у Франції, але проти заборони виступає значна кількість п’ятимільйонної громади мусульман країни.

Жан Главани, депутат парламенту від соціалістів, сказав, що він виступає проти заборони на тій підставі, що це "не більше, ніж страх тих, хто відрізняється, які приходять з-за кордону, які не схожі на нас, хто не поділяє наших цінностей".

Якщо закон буде ухвалений обома палатами парламенту, то він буде негайно відправлений у Конституційний Суд Франції для узгодження рішення.

Ще однією проблемою на шляху до заборони, може стати Європейський суд з прав людини в Страсбурзі, куди можуть подати скаргу на це рішення, а ухвала того суду носить обов'язковий характер.

Вже зараз французький бізнесмен Рашид Неказ, заявив, що створює фонд у 1мільйон євро, щоб допомогти жінкам, які відмовляться зняти паранджу, платити штрафи відповідно до нового закону.

«Заборона носити паранджу на вулиці буде порушувати конституційні принципи», - заявив він.

Різновиди мусульманського вбрання для жінок

  • Шейла популярна у країнах Перської затоки. Це широка прямокутна шаль, яка обмотується довкола голови і фіксується на плечах.

  • Аміра складається з двох частин: тісного бавовняного капелюшка і шалі у формі широкого рукава.

  • Паранджа - найбільш консервативна з усіх форм одягу. Вона закриває все тіло і залишає лише волосяну сітку на очах жінки.

  • Химар є довгою хусткою, яка спадає до талії, закриває волосся, шию, плечі, але відкриває обличчя.

  • Нікаб є різновидом хустки, яка закриває нижню частину обличчя жінки, але залишає відкритими очі. На додаток носиться шаль, яка закриває плечі, і може бути додатковий елемент, який закриває очі.

  • Чадор носять іранські жінки, коли виходять у громадські місця. На практиці це є покривало на усе тіло, яке носиться під хустку.

  • Слово Хіджаб походить з арабського слова «покривало» і використовується для опису хусток, які носять жінки-мусульманки. Ці шалі мають безліч кольорів і стилів. У Європі найчастіше носили квадратну хустку, що покриває голову і шию, залишаючи відкритим обличчя.

Корисні посилання в інтернеті

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS