BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
 
Останнє поновлення: понеділок, 24 серпня 2009 p., 14:54 GMT 17:54 за Києвом
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
Спільний парад Червоної Армії і Вермахту у Брест-Литовську
 

 
 
Парад у Брест-Литовську
Парад у Брест-Литовську
22 вересня 1939 року Червона Армія і Вермахт провели у місті Брест-Литовськ спільний парад, який для істориків став свого роду символом розподілу Польщі.

Суперечки про те, що відбувалося у Бресті у той день, не вщухають уже 70 років.

Кінохроніка і спогади очевидця

Жовтневий 1939 року випуск німецької пропагандистської кінохроніки розповідає про події попереднього місяця. У Польщі фактично завершилася війна і країну розділили між собою Німеччина і СРСР. Радянський і німецький офіцери обговорюють деталі передачі міста, комбриг Семен Кривошеїн і генерал Гейнц Гудеріан віддають один одному честь. Вони стоять на трибуні перед флагштоком з німецьким прапором, а по вулиці перед ними йде спочатку німецька, а потім радянська військова техніка. Командуючі віддають машинам честь.

Спільний парад 1939 року
Спільний парад 1939 року

Мешканець Бреста Валентин Шевчук був одним з тих хлопчаків, які прибігли на вулицю Унії Любельскої, дізнавшись, що там буде якесь дійство. Військової техніки він не бачив, але зате добре запам’ятав зустріч Гудеріона і Кривошеїна:

“Тут стояв наш генерал, з лівого боку під’їхала машина. Вийшов генерал середнього зросту. Підійшов до нашого, привітав його і сказав... За дорученням німецького уряду я уповноважений передати вам Брест і Брестську фортецю. Це потім буцімто Гудеріон такий був у німців...”

Карта з підписами Сталіна і Ріббентропа
Карта з підписами Сталіна і Ріббентропа

Парад чи марш?

Сам факт зустрічі радянських і німецьких військ сумнівів ні у кого не викликає. Гарячі дискусії ведуться навколо назви того, що одні називають парадом, а інші, і серед них історик Александр Дюков, урочистим маршем:

“Спільного параду у тому розумінні, який вкладають в це слово військові устави, у Бресті не було.”

За його словами, не були витримані необхідні формальності, а тому парадом це вважати не можна. Інші історики кажуть, що нічим іншим крім як парадом проходження військ строєм перед воєначальниками і прапором не назвеш. Ось як коментує цю суперечку брестський історик Василій Саричев:

“Якщо це офіційно визнати парадом, то це санкціоноване згори конкретне підтвердження того, що Гітлер і Сталін або Вермахт і Червона армія, вони заодно, і демонстрували це разом.”

Головний редактор журналу "Посєв" Юрій Цурганов пояснює, чому ці суперечки особливо загострилися зараз:

“Ми зараз живемо в атмосфері створення нового культу - культу перемоги радянського народу і радянської держави у Великій вітчизняній війні, і, відповідно, парад 22 вересня 1939 року у Бресті, це як цвях у черевику. Хочеться його вирвати всіма правдами і не правдами.”

Александр Дюков також вважає, що суперечки навколо параду не мають сенсу, однак його позиція прямо протилежна - він вважає, що розглядати відносини Німеччини і СРСР як свого роду союз, а урочисте проходження військ - як парад перемоги, категорично неможна, тому що у двох армій був різний статус:

“Ні Великобританія, ні Франція, ні навіть Польща після того, як СРСР ввів війська на територію Західної України і Західної Білорусії, не оголосили йому війну. Юридично Радянський Союз залишався нейтральною державою.”

Червона Армія
Червона Армія

Такими, що не мають сенсу суперечки про парад здаються польським історикам. Події 22 вересня символічні, але для Польщі – це лише епізод в історії зговору нацистської Німеччини і СРСР, в результаті якого країна припинила своє існування, як каже професор Ягелонського університету Анджей Новак:

”Для польської історичної пам’яті важлива дата 17 вересня. Саме тоді радянська армія завдала удару в спину польській армії".

Але що б не казали про роль Червоної армії у подіях тих років зараз, у 39 році німецька пропаганда все-таки вважала це парадом. Але на кого вона була розрахована? Юрій Цурганов вважає, що об’єктом пропаганди були мешканці Німеччини:

“Німецький народ. Ось у кінотеатрі це будуть показувати перед сеансом, чому б ні?”

Сталін і Ріббентроп
Сталін і Ріббентроп

Василій Саричев з ним не згоден. Він вважає, що серед німецького населення уже не було необхідності вести таку пропаганду. Він каже, що Німеччина знімала цей фільм для Заходу:

“Важливо було продемонструвати Англії, Франції, що ми здружились, що ми з ними разом.”

Мемуари генерала і комбрига

Суперечки навколо параду почалися насправді зразу після війни. Обоє головних учасники параду - генерал Гейнц Гудеріан і комбриг Семен Кривошеїн написали мемуари. Гудеріан у своїх спогадах сказав, що приймав саме парад, Кривошеїн всіляко намагався довести, що параду не було, і що не дивлячись на настійливі вимоги Гудеріана провести його, церемонії були скорочені до стону урочистого маршу. Василій Саричев пропонує, що Кривошеїн просто боявся визнати те, що в 39 він все-таки вважав, що приймає парад разом з Гудеріаном:

“Він не міг сказати про те, що він з кимсь це погоджував, тому що він підставляв тоді вищого за посадою, а це не прощають. З іншого боку йому варто було підставляти себе і казати, що це зробив я сам, адже тоді ти дістанеш за інше.”

Історія з географією

На вулиці Леніна перед облвиконкомом 70 років тому 23 вересня знаходилась трибуна, на якій стояли Кривошеїн з Гудеріаном. У цієї вулиці своя цікава історія - в 39 році вона ще називалась вулицею Унії Любельської на честь угоди про об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського в державу Річ Посполита, і те, що по ній пройшли німецькі і радянські бронемашини після розподілу Польщі, виглядає символічним, тим більше, що потім її перейменували у вулицю 17 вересня на честь річниці приєднання частини тодішньої польської держави до СРСР.

На цьому епізоді не зупинилася ні історія Польщі, ні Радянського Союзу, ні Німеччини, ні самої цієї вулиці, яка, так вже сталося, стала відображенням історичних процесів світового масштабу. Недовго побувши вулицею 17 вересня, в 41 році під час окупації вона стала носити ім’я німецької 45-й дивізії, яка штурмувала Брестську фортецю, а в 1945 році її назвали вулицею Леніна, якої вона залишається і донині. .

 
 
Також на цю тему
1939 - шлях до війни. Наслідки для Латвії
18 серпня 2009 | КУЛЬТУРА I CУСПІЛЬСТВО
23 серпня - День пам'яті жертв гітлеризму і сталінізму
21 серпня 2009 | КУЛЬТУРА I CУСПІЛЬСТВО
Пакт Молотова - Ріббентропа в історії Естонії
19 серпня 2009 | КУЛЬТУРА I CУСПІЛЬСТВО
Музіал: Пакт про ненапад був угодою про напад
20 серпня 2009 | КУЛЬТУРА I CУСПІЛЬСТВО
Читайте також
 
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
 
  RSS News Feeds
 
BBC Copyright Logo ^^ На початок сторінки
 
  Головна сторінка| Україна| Бізнес | Світ| Культура i cуспільство| Преса|Докладно| Фотогалереї| Learning English| Погода|Форум
 
  BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
 
 Технічна допомога|Зв’язок з нами |Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження